Диверсифікація сільської економіки через туризм
17 травня 2024 року Академія сільського розвитку ГО «Спілка сільського зеленого туризму України» на території Київського національного університету імені Тараса Шевченка провела консультації за підтримки Естонського центру міжнародного розвитку, Талліннського університету та Естонської асоціації сільського туризму задля підвищення обізнаності про можливості диверсифікації сільської економіки через туризм в умовах воєнного стану та пост воєнного відновлення; налагодження взаємодії між українськими та естонськими фахівцями; формування професійної мережевої спільноти з сільського розвитку для обговорення та вирішення актуальних проблем.
Який основний посил заходу?
Сільське населення України, розвиваючи сільський (зелений, агро- туризм), матиме змогу отримувати реальні доходи у сфері сільського туризму від таких видів діяльності, як:
- Облаштування туристичних маршрутів;
- облаштування й експлуатація стоянок для туристів;
- робота гідом чи екскурсоводом;
- транспортне обслуговування туристів;
- кулінарні послуги;
- підготовка культурних програм тощо, що дозволить поглибити інтеграційні зв’язки з країнами ЄС та підвищити конкурентоспроможність України на ринку туристичних послуг.
- облаштування сільських садиб за єдиною стандартизованою системою послуг;
- облаштування платних місць відпочинку;
- облаштування зон прийому гостей на території фермерських господарств та крафтових виробників (включення їх до туристичних маршрутів);
- через використання особливих власних туристичних «цікавинок» створення нових туристичних продуктів націлених на нові враження та відродження автентичності території
Питання розвитку сільського туризму в Україні є актуальним саме зараз, і ось чому:
Світова пандемія COVID-19 та спричинений нею ряд карантинних обмежень у більшості країн світу здійснили значний вплив як на глобальний туристичний ринок, так і на ринки внутрішнього туризму, переорієнтувавши масовий попит на туристичні продукти з найбільшим рівнем вражень і, при цьому, найменшим рівнем масовості.
Закриття кордонів і більшості відомих туристичних локацій у сукупності з суворими обмеженнями щодо масових скупчень людей стимулювали активізацію неорганізованих туристичних поїздок, що сформувало значні перспективи саме для сільського туризму.
За даними опитування Державної агенції розвитку туризму серед українців домінує запит на враження та пляжний відпочинок, що в цілому відповідає й основним європейським тенденціям, де однією з ключових є попит на «slow tourism», тобто на поїздки, орієнтовані на отримання емоційних вражень внаслідок знайомства з місцевим населенням, побутом, культурою і, при цьому, безпечні як для місцевих спільнот, так і для довкілля.
Варто відзначити, що тривала повномасштабна війна на території нашої країни, а також супроводжуваний нею комплекс економічних проблем також внесли значні корективи у базові потреби населення, в тому числі і в запити щодо відпочинку.
Так, зниження рівня матеріальної спроможності, обмеження можливостей щодо виїзду за кордон для чоловіків, а також високий рівень стресів та напруги актуалізували бажання українців до відпочинку у сільській місцевості.
Окремими цільовими групами саме зараз стали внутрішньо переміщені особи, військові, які хочуть більше знати про українську культуру, традиції, звичаї і при цьому відчути безпеку спокійного сільського життя та спорідненість з природою.
Тому, зараз дуже важливим моментом є максимізація зусиль у напрямі удосконалення сільських турпродуктів і, зокрема, в напрямі розширення переліку пропонованих послуг і пропозицій за рахунок:
- створення можливості активної участі туристів у робочих процесах;
- формування цікавих екскурсійних пропозицій чи прогулянок (піших, велосипедних, кінних, човнових тощо), орієнтованих на різні сезони;
- турбота про цікаве дозвілля для всієї родини (розбудова дитячих майданчиків, облаштування контактних зоокуточків тощо);
- підготовка і реалізація різноманітної сувенірної продукції, виробів ручної роботи;
- організація місць для риболовлі та пляжного відпочинку на найближчих водоймах;
- продаж агропродукції власного виробництва;
- приготування страв автентичної кухні;
- формування краєзнавчих куточків.
Ключовим фактором успіху саме сільського туризму у перспективі має стати поєднання у собі диференційованих пропозицій, орієнтованих на задоволення найбільш вагомих для споживачів потреб. У той же час, активний розвиток сільського туризму неможливий без підтримки та активного залучення населення територіальних громад та бізнесу.
Сприяння розвитку сільського туризму є перспективним та пріоритетним напрямом туристичної діяльності, який має на меті розв’язання соціальних, економічних та фінансових проблем сільських територій.
Тож, бажаючі створити постійний дохід для себе та своїх дітей, саме зараз можуть скористатися можливістю об’єднати зусилля розробити бізнесовий локальний туристичний маршрут і стати його учасником в якості: гіда, перевізника, об’єкта харчування, власника зеленої садиби, виробника крафтової продукції чи організатором майстер класів.
Пропозиція до обговорення ТОП 10 локальних туристичних локацій для формування подій та туристичного маршруту Мліївської сільської територіальної громади довкола них представляємо нижче.
ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ
Чекаємо на зворотній зв’язок. Можливо ви бачите ситуацію по іншому, тож коментуйте, долучайтесь до обговорення.
