A A A K K K
для людей із порушенням зору
Мліївська громада
Черкаська область, Черкаський район

Зверніть особливу увагу!

            Інформація про підсумки проведення Всеукраїнської щорічної акції

                                      «16 днів проти насильства»

    З 25 листопада по 11 грудня 2023року у Мліївській громаді було проведено Всеукраїнську щорічну акцію «16 днів проти насильства», до проведення якої долучились працівники Служби у справах дітей, відділу соціального захисту та охорони здоров’я,   практичні психологи Савельєва Л.Є. та Войчишина І.В., інспектор з  Головного управління ювенальної превенції Національної поліції в Черкаській області Попович Богдан, поліцейський офіцер громади- Владислав Волинець, в.о. головного лікаря КНПЦПМСД ім. родини Симиренків Сівець Г.І., спеціаліст безпеки в освітньому середовищі Пустовіт С.В., провідний спеціаліст відділу соціального захисту та охорони здоров’я Гейко О.І. працівники КЗДО «Яблучко», «Пролісок», «Берізка» й педагогічні працівники Мліївських ліцеїв №1, №2, Старосільського ліцею, педагоги Дитячої школи мистецтв,

       Особлива увага під час проведення акції приділялася приверненню уваги спільноти до двох актуальних проблем – запобігання та протидії домашньому насильству та торгівлі людьми, а також активізації діяльності державних установ і громадських організацій задля об’єднання зусиль заради захисту прав людини, а також черговий раз нагадати громадськості про існування цих проблем у суспільстві, підвищити рівень обізнаності людей щодо усіх форм насильства, продовжити процес створення недискримінаційного простору для життя, розвитку і професійного зростання кожної людини, привернути увагу громадськості до  подолання насильства в сім’ї, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків, недопущення випадків насильства щодо дітей та підлітків.

Перед початком акції було повідомлено та обговорено інформацію про акцію «16 днів проти насильства»: «Стартує акція» серед керівників структурних підрозділів.

   У бібліотеках навчальних закладів, сільських бібліотеках було розміщено книжково-ілюстративну виставку «Насильству-стоп», яка функціонувала до 11грудня.

     Під час проведення акції було відвідано 13 сімей.  У деяких із них спостерігалися стреси та проблеми (2 родини), психічний розлад (1 сім’я). Під час акції проведено ряд профілактичних бесід, консультування, надано рекомендації родинам. Завезено до 13 сімей гуманітарну допомогу, а також проведено рейдові заходи щодо вивчення стану проживання та виховання дітей в сім’ях, які знаходяться у групі ризику   спільно з представниками поліції.
 

     У навчальних закладах  проведено години спілкування «Насильство в учнівському середовищі», презентацію учнівських проєктів з теми: «Ти- людина, значить маєш права», інформаційно-просвітницькі бесіди, години спілкування, тренінгові вправи,  виставки книг, брошур, буклетів, журналів за відповідною тематикою. Учні отримали інформацію про заходи безпеки та попередження булінгу, насильства та безпечного спілкування в інтернеті, приймали участь у грі «Kahoot»: «Як не стати жертвою кібербулінгу», яку провели учителі інформатики для учнів 9-11 класів. Практичними психологами Савельєвою Л.Є., Войчишиною І.В. було проведено тренінг «Домашнє насилля: дії дитини».    Діти розглядали шляхи запобігання домашньому насильству, переглядали відео, ділились власними думками. Також практичними психологами та спеціалістом безпеки в освітньому середовищі Пустовіт С.В.  проведено анонімне опитування старшокласників щодо насилля в сім'ї. Класні керівники пропонували дітям, батькам ознайомитись із просвітницькою літературою щодо попередження насильства в сім’ях та як допомогти жертвам насилля.

      Серед КЗДО «Берізка», «Пролісок», «Яблучко» й учнів 1-4 класів було проведено інформ-дайжест «Великі права маленької людини». До проведення акції «Ми щаслива сім’я», зроби спільне фото з сім’єю були залучені всі бажаючі учні та вихованці КЗДО.

     

У Дитячій школі мистецтв серед 40 дітей  проведено конкурс малюнків « Ні, насильству» та бесіда «Ми проти насильства», учитель Ткаченко Л А. і фоточелендж «Я проти насильства» ( долоні «Стоп насильству»).

      Спеціалістом безпеки в освітньому середовищі Пустовіт С.В. у форматі онлайн режиму проведено батьківський всеобуч «Сім’я- це простір без насильства».

      Поліцейським офіцером громади Волинцем В.О. під час відвідин сімей

надавались рекомендації з таких питань: «Права постраждалої особи», «Дії особи, якщо вона зазнала домашнє насильство».

      Лікар-педіатр Сівець Г.І. підготувала повідомлення  старшокласникам з нагоди Всесвітнього дня боротьби зі  СНІДом за темою: «СНІД – загроза для людства» та розповсюдила буклети «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і не байдужий до неї». Заслуговує на увагу проведена дискусія з теми: «Зрозуміти іншого» до Дня інвалідності, яка була проведена серед надавачів соціальних послуг, провідним спеціалістом відділу соціального захисту та охорони здоров’я Гейко О.І., в.о. головного лікаря КНПЦПМСД ім. родини Симиренків Сівець Г.І.

     Провідний спеціаліст відділу соціального захисту та охорони здоров’я Гейко О.І. підготувала повідомлення  про дотримання і виконання ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб і  про дотримування і виконання ЗУ «Про протидію торгівлі людьми» для керівників відділів.

      На сайті Мліївської сільської ради  розміщені матеріали «Поради від фахівців: «Права постраждалої особи», «Дії особи, якщо вона зазнала домашнє насильство».

     На засіданні Координаційної ради 13.12. 2023р. розглядалось  питання « Сім’я громади-це простір без насильства», а також обговорено питання проведення Всеукраїнської щорічної акції «16 днів проти насильства».

 

Начальник                                                                                     Надія ЗІНЧЕНКО


НЕ ДОПУСТІТЬ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Сьогодні постає нагальна потреба активізації правового виховання учнівської молоді, головними завданнями якого є профілактика правопорушень та злочинності в учнівському середовищі, запобігання негативному впливу на свідомість підлітків, інформації, яка містить елементи жорстокості, бездуховності, насильства, порнографії, пропагує тютюнопаління, пияцтво, антисоціальну поведінку, а також формування активної життєвої позиції молоді у правовій сфері, тобто непримиримого ставлення до анти-громадської поведінки, розуміння неповнолітніми ролі і суті держави й права, знання основних законів України, принципу єдності прав, свобод, обов’язків і відповідальності.  

         Підліткам слід розуміти що вживання алкоголю та тютюнопаління несе непоправну шкоду  здоров’ю та усвідомити те, що на перший погляд  прості звички палити чи вживати алкоголь “за компанію” можуть перекреслити  майбутнє, призвести до деградації в суспільстві. Завжди, коли почуєте заклик чи запрошення типу “Давай спробуй, всі це зараз роблять!”,  “Якщо ти з нами то зроби це” задайте відразу собі питання чи потрібно Вам це, і майте свій розум!

        Серед підлітків є поширеною думка, що до повноліття за їх правопорушення відповідають батьки. Але, насправді, це твердження є помилковим. Відповідно до статті 12  Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Законодавством також передбачено конкретні випадки, коли юридична відповідальність неповнолітніх починається з 16 років, а за вчинення деяких кримінальних злочинів і з 14 років.

  Батькам та підліткам також потрібно обов’язково пам’ятати що відповідно ст. 22 Кримінального кодексу України кримінальній відповідальності підлягають усі, кому до вчинення злочину виповнилося 16 років. За найтяжчі злочини (вбивство, крадіжка, пограбування, злісне хуліганство тощо) відповідальність настає з 14 років. Якщо суспільно небезпечне діяння вчинила дитина, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, її дії все одно підлягають певній відповідальності.

       Тож, шановні батьки, будьте уважними до життя та дозвілля ваших дітей і не допустіть того, аби життя вашої дитини перекреслив злочин!!!

 

 

16 днів проти насилля

  

Мій улюблений світ – без насильства.

Без жорстокості, болю, зла.

Тут народом складена пісня

Містить тільки хороші слова.

Мій улюблений світ –

Без насильства,

Де немає страждання й війни,

Де розквітла калина барвиста

І пісень не почуєш сумних.

Мій улюблений світ – це не казка

А реально щасливе життя.

Бо звільнивши наш світ без насильства

Можна сміло іти в майбуття.

 

      Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Ось і в Мліївській громаді дана акція стартувала 25 листопада в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.

Основними завданнями акції є:

- привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;

- активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;

 - проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;

- формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

 

 

Шістнадцяти денний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада

Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок

1 грудня

Всесвітній  день боротьби зі СНІДом

2 грудня

Міжнародний день боротьби з рабством

3 грудня

Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

5 грудня

Міжнародний день волонтера

6 грудня

Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі

9 грудня

Міжнародний день боротьби з корупцією

10 грудня

Міжнародний день прав людини

     Особлива увага під час проведення акції приділяється питанням домашнього насилля, тому акція спрямовується проти насилля у сім’ї та формування нетерпимого ставлення до будь-якої форми насилля. Насилля не завжди можна побачити, результати насилля у родині не бачать зовсім, адже вони приховані від інших під страхом або почуттям сорому.

    Безумовно, подолання такого негативного явища як насильство в родині можливе лише за умови об'єднання зусиль і державних органів та установ, і громадських організацій, і кожного громадянина. Кожен з нас має сказати "Ні!" насиллю у власній родині. Адже сім'я - це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному: і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.

    Наслідки насильства в сім'ї - це стреси і велика кількість психологічних проблем, в тому числі психічні розлади, психосоматичні захворювання, аж до наркоманії і суїциду, зруйновані сім'ї і покалічені долі. І дуже часто такі злочини залишаються безкарними.

    Якщо Ви або Ваші близькі страждають від домашнього насильства, не потрібно це терпіти й приховувати. Краще раз і назавжди припинити знущання, ніж соромитися зізнатися в цьому, прирікаючи себе і своїх дітей на довгі страждання. Сучасне розвинуте суспільство не сприймає насильства, а рішення проблеми заподіянням фізичного болю повинне раз і назавжди зникнути зі «списку можливих варіантів».

Працівники Служби у справах дітей Мліївської сільської ради.

 

Куди звертатися за допомогою, якщо стали жертвою домашнього насильства:

  • викличте поліцію за номером 102;
  • зателефонуйте на Національну "гарячу лінію" за номером телефону: 0 800 500 335 або з мобільного 116 123;
  • якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції;
  • зверніться до центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Там фахівці нададуть психологічні консультації;
  • якщо у сім`ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками, тоді слід звернутися до служби у справах дітей;
  • надати тимчасовий притулок жертвам домашнього насилля або ж допомогти вирішити деякі проблеми можуть громадські організації, наприклад, "Ла Страда Україна". Зокрема, посприяти з одягом для дитини, їжею, ліками;
  • отримати безкоштовну юридичну допомогу можна в Центрах безоплатної правової допомоги. Юристи можуть допомогти із розлученням та захистом майнових прав.
  • служба у справах дітей Мліївської сільської ради

           начальник ССД Надія Зінченко – 0679840093.

 

 

ПРО БУЛІНГ

Булінг (цькування) – учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода дії психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу

-  Діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.

-Вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.

-Часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно. 

-Дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.

 - Може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.

-Відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.

-Психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.

-Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.

-Бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.

 

                          Що робити батькам

 У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

  •  Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
  • Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
  •  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
  •  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
  • Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
  • Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
  •  Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
  • Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
  • Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
  • Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
  •  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
  • Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
  • Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Що робити вчителям

       Завдання вчителів - відслідковувати ситуацію в класі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви. 

Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.

Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.

 

Як допомогти собі

• Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
• Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
• Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
• Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
• Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.

       

Сімейні форми виховання – підтримка дітей,

                        які потребують допомоги

      

 

Питання захисту прав дітей на сьогодні є одним із пріоритетних напрямків реалізації державної політики. Конвенцією ООН про права дитини визначено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Але, на жаль, є діти, які не можуть проживати з рідними батьками, на жаль, в інституційних закладах ще виховується значна кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Саме для таких дітей необхідно розвивати альтернативні форми сімейного виховання. Реформа деінституціалізації спрямована на те, щоб кожна дитина виховувалася у благополучній родині. Бажання взяти на виховання дитину, народжену іншими, є ознакою нашої культури і виникає тільки у небайдужих до чужого горя, душевно щедрих і готових до самопожертви людей. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання та створює умови для їх розвитку, надаючи сім’ям, які приймають на виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, матеріальну та соціальну підтримку.

УСИНОВЛЕННЯ

Усиновлення – є прийняття дитини у сім’ю на правах рідної. Тільки ця форма влаштування з усіх існуючих має наслідком втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Усиновлення породжує між батьками (усиновителями) та дитиною взаємні права та обов’язки, які передбачені Сімейним кодексом України для батьків та їхніх біологічних дітей. Дитина може бути усиновлена з будь-якої форми влаштування: опіки, прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, інтернатного закладу, якщо вона перебуває на обліку як дитина, котра підлягає усиновленню.

Якщо ви твердо вирішили усиновити дитину, Вам потрібно подати до служби у справах дітей за місцем Вашого проживання такі документи:

– заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі. Якщо одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік);
 – копію паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу;
 – довідку про заробітну плату за останні шість місяців або копію декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчену органами державної податкової служби;
 – копію свідоцтва про шлюб, укладений в органах реєстрації актів цивільного стану, якщо заявники перебувають у шлюбі;
 – висновок про стан здоров’я кожного заявника, складений за формою;
 – засвідчену нотаріально письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
 – довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
 – копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі вищеперераховані документи.

Строк дії документів становить один рік з дня їх видачі, якщо інше не передбачено законодавством.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та всіх документів перевіряє їх на відповідність вимогам чинного законодавства, проводить бесіду із заявниками, складає акт обстеження житлово-побутових умов, розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок. У разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Заявники не беруться на облік кандидатів в усиновлювачі, якщо:

– подані документи не відповідають вимогам;
 – у поданих документах є виправлення або дописки, не завірені в установленому порядку;
 – заявники (один з них) не можуть бути усиновлювачами відповідно до статті 212 Сімейного кодексу України;
 – різниця у віці між дитиною, яку бажають усиновити, та заявниками становить менш як п’ятнадцять років;
 – житлове приміщення заявників перебуває в незадовільному санітарно-гігієнічному стані;
 – у житловому приміщенні заявників неможливо влаштувати місце для занять і окреме спальне місце для дитини;
 – під час обстеження житлово-побутових умов заявників та бесіди з ними або при вивченні їх документів виявлені обставини чи умови, які можуть мати негативні наслідки для виховання і розвитку дитини.

За власним бажанням або за рекомендацією служби у справах дітей громадяни України, які бажають усиновити дитину, можуть пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Висновок про можливість бути усиновлювачами, строк дії якого становить один рік від дати видачі, видається кандидатам в усиновлювачі. Разом з ним повертаються документи, подані кандидатами в усиновлювачі.

Служба у справах дітей ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на обліку та видає їм направлення для знайомства з дитиною.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із заявою про бажання усиновити дитину.

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення і готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі для подання його до суду.

Якщо протягом місяця після подання заяви про усиновлення дитини до служби у справах дітей кандидати в усиновлювачі без поважних причин не з’явилися для отримання висновку або протягом місяця від дати його отримання не звернулись до суду із заявою про усиновлення дитини, вважається, що вони відмовились від усиновлення. Усиновлення дітей проводиться на підставі рішення суду.

ОПІКА  ТА  ПІКЛУВАННЯ

Опіка, піклування встановлюються для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, при прийнятті рішення про відібрання в них дитини і передачу її під опіку, хвороби батьків чи інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.

Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років і залишилися без батьківського піклування. Піклування – над неповнолітніми з 14 до 18 років.

Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов’язки опікуна чи піклувальника. У разі призначення опікуна, піклувальника враховується бажання дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.

Особи, в сім’ї яких влаштовуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зобов’язані пройти за направленням служби у справах дітей курс навчання з проблем виховання таких дітей в обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Родичі дитини, які мають намір взяти її під опіку, піклування, курс навчання не проходять.

Особа, яка виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, подає службі у справах дітей за місцем свого проживання наступні документи:

– заяву (від подружжя приймається спільна заява, підписана обома з подружжя);
 – довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену органами державної податкової служби;
 – документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
 – копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
 – довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
 – копію паспорта;
 – висновок про стан здоров’я заявника, складений за відповідною формою;
 – довідку від нарколога і психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
 – довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
 – письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів.

Строк дії документів становить дванадцять місяців з дати видачі.

Служба у справах дітей протягом 10 днів після отримання заяви складає акт обстеження житлово-побутових умов і готує висновок про доцільність (недоцільність) встановлення опіки, піклування та відповідність її/його інтересам дитини.

Хто хоче мати велику родину і подарувати сімейну турботу дитині – створіть дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю.

ПРИЙОМНА СІМ’Я

Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 565 від  26 квітня 2002 року “Про затвердження Положення про прийомну сім’ю”.

Метою утворення прийомної сім’ї є забезпечення належних умов зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом влаштування їх у сім’ї на виховання та спільне проживання.

Прийомні діти виховуються у прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

За прийомними дітьми зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї. У разі досягнення пенсійного віку одним з прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін прийомна сім’я може функціонувати і після досягнення прийомними батьками пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Для прийняття рішення про утворення прийомної сім’ї особа або особи, що виявили бажання її створити, подають службі у справах дітей за місцем свого проживання  наступні документи:

– заяву кандидатів у прийомні батьки про утворення прийомної сім’ї;
 – копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;
 – довідку про склад сім’ї (форма № 3);
 – довідку про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
 – документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
 – копію свідоцтва про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);
 – довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
 – висновок про стан здоров’я заявників, складений за відповідною формою;
 – довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
 – довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
 – письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом.

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей.

Порядок створення дитячих будинків сімейного типу та влаштування в них дітей регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 564 від 26 квітня 2002 року “Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу”.

Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічному, вищому навчальному закладі І-ІV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. За дітьми-вихованцями зберігаються пільги і державні гарантії, передбачені законодавством для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу кандидати у батьки-вихователі подають службі у справах дітей за місцем свого проживання наступні документи:

– заяву;
 – копії паспортів;
 – довідку про склад сім’ї (форма № 3);
 – довідку про доходи за останні шість місяців або копію декларації про доходи, засвідчену в установленому порядку;
 – копію свідоцтва про шлюб;
 – довідку про проходження курсу навчання кандидатів у прийомні батьки, і рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення кандидатів до єдиного банку даних;
 – висновок про стан здоров’я заявників, складений за відповідною формою;
 – довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;
 – довідку про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видану органами внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
 – письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення прийомної сім’ї, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом.

Після подання кандидатами заяви, служба у справах дітей проводить обстеження матеріально-побутових умов проживання сім’ї та робить висновок про можливість створення дитячого будинку сімейного типу.

На підставі зазначеного рішення між батьками-вихователями та райдержадміністрацією укладається угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

Дитячий будинок сімейного типу комплектується дітьми протягом дванадцяти місяців з дня створення. Контроль за його комплектуванням здійснює служба у справах дітей райдержадміністрації.

Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей, щоб на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу. У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

ПАТРОНАТНА СІМ’Я

Патронатна сімя – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини у сімї татронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Патронатні вихователі отримують від держави кошти на утримання дитини (соціальну допомогу) та відповідну заробітну плату (грошове забезпечення).

26 січня 2016 року був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», який уперше в українському законодавстві закріпив таку сімейну форму влаштування дітей, як патронатна сім’я.

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом із батьками або іншими її законними представниками.

Патронатний вихователь – це особа, яка за участю членів своєї сім’ї надає послуги з догляду, виховання й реабілітації дитини у своїй родині. Патронатним вихователем може бути повнолітній громадянин України, який має досвід виховання дитини й відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання й реабілітації дитини в своєму домі. 

Патронатним вихователем не можуть бути особи:

– визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
 – позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
 – колишні усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіка, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
 – які перебувають на обліку або на лікуванні в психоневрологічному чи наркологічному диспансерах;
 – які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
 – які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
 – які страждають від хвороб, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я;
 – засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів; • іноземці, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
 – особи без громадянства;
 – особи, які за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
 – інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Рішення про проходження первинного відбору приймається на підставі аналізу документів, поданих кандидатами в патронатні вихователі, і проведеного соціальною установою разом зі службою у справах дітей обстеження умов їх проживання.

Необхідні документи:

– заява;
 – копія паспорта громадянина України;
 – копія трудової книжки (за наявності);
 – довідка про стан здоров’я кандидата в патронатні вихователі та осіб, які проживають разом із ним, складені за затвердженою формою;
 – довідка про відсутність судимості, у тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку й проживають разом із кандидатом в патронатні вихователі;
 – копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
 – письмова згода на влаштування дитини в сім’ю кандидата в патронатні вихователі всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, у тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.

Оплата послуг зі здійснення патронату над дитиною

Сім’ї з державного бюджету виплачуються такі види соціальних виплат:

– Соціальна допомога на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, яка виплачується на кожну дитину, влаштовану в патронатну сім’ю, у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку (зараз прожитковий мінімум для дітей до 6 років становить 1492 грн, для дітей від 6 до 18 років –1860 грн).

– Оплата послуг зі здійснення патронату над дитиною (грошове забезпечення), яка здійснюється в розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць (зараз прожитковий мінімум для працездатної особи становить 1762 грн).

У разі якщо в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина й одночасно двоє й більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більше ніж на 50 відсотків.

Призначення й виплата соціальної допомоги, грошового забезпечення та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя здійснюються управлінням праці та соціального захисту населення за місцем проживання патронатного вихователя відповідно до «Порядку оплати послуг патронатного вихователя і виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №148 від 16.03.2017.

Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються й виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня вибуття з такої родини.

Якщо Ви хочете усиновити дитину, взяти під опіку, піклування, стати прийомною сім’єю, створити дитячий будинок сімейного типу, патронатну сім’ю звертайтеся в службу у справах  дітей Мліївської сільської ради, яка знаходиться за адресою: с. Мліїв, в. Данила Кушніра, б. 84 т. 0678850204


Шукаємо патронатних вихователів серед жителів громади!

 

Патронатні вихователі – унікальна для України професія, що з’явилася в рамках соціального експерименту, початого Партнерством «Кожній дитині» у 2009 році. Тоді в м. Бровари Київської області було створено першу в Україні патронатну сім’ю термінового влаштування – родину Євгена та Наталії Дудків.

У світі робота патронатними батьками – це поширена і дуже почесна практика.  Патронатні батьки проходять спеціальну підготовку – навчальний курс, який дозволяє опанувати всі нюанси роботи з дітьми, які через складні життєві обставини не можуть бути з рідними мамою і татом.

Що таке патронат?

СІМЕЙНИЙ патронат - це “швидка СІМЕЙНА допомога” дитині та її сім’ї, яка передбачає  тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання нею, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Сім’я патронатного вихователя — це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.

Патронатний вихователь — це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.

Хто може стати патронатним вихователем?

Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має позитивний досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.

Патронатним вихователем не може бути особа, зазначена в ст. 212 Сімейного кодексу України.

Обов’язки патронатного вихователя:

  • забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;
  • створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
  • співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;
  • забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;
  • сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.

Крім того, патронатний вихователь є членом міждисциплінарної команди, тож свої дії щодо виховання та реабілітації влаштованої дитини узгоджує зі спеціалістами, дотичними до ведення конкретного випадку.

Хто може бути влаштований в патронатну сім’ю?

  • покинуті/знайдені діти, діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;
  • діти, чиї батьки пропали безвісті;
  • діти з сімей, в яких існувала загроза життю чи здоров’ю;
  • діти за заявою батьків у зв’язку з складними життєвими обставинами, які трапились в їх сім’ї.

Можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.

Термін перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя

Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя визначається відповідно до індивідуальних потреб дитини, виявлених обставин та їх впливу на стан дитини та становить близько 3 місяців. В особливих випадках за рішенням органу опіки та піклування термін перебування під патронатом може бути подовжений, однак загалом не повинен бути більшим за 6 місяців.

Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною.

Розмір грошового забезпечення на утримання дитини відповідного віку в патронаті складає два прожиткових мінімуми. Грошове ж забезпечення патронатного вихователя становить 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.

За детальною інформацією, а також якщо Ви маєте бажання стати патронатним вихователем звертайтеся до Служби у справах дітей виконавчого комітету Мліївської сільської ради.

Адреса: с. Мліїв, вул. Данила Кушніра, 84 

Електронна пошта:ssd44089905@gmail.com

 

 

 «Місто Добра» – кризовий центр для жінок із дітьми

З метою сприяння у наданні послуг особам, які постраждали від домашнього насильства, зокрема в частині забезпечення місцем тимчасового, безпечного, цілодобового перебування, організації допомоги особам, які опинились в складних життєвих обставинах та не мають місця проживання, у яких відсутні документи, що посвідчують особу, як наслідок виникають проблеми з працевлаштуванням та пошуком житла, а також для збереження родинних зв’язків між мамою та дитиною – організовано роботу Кризового центру для жінок із дітьми «Місто Добра»:

Місцезнаходження: м. Чернівці, вул. Річна,10;

Контакти: 0 800 503 231 безкоштовний з усіх номерів по Україні;

+38 (099) 2000 103 офіс БФ «Я майбутнє України»;

050 243 69 71 керівник Марта Левченко;

Електронна адреса: cityofgoodness@gmail.com;

Офіційний сайт: https://misto-dobra.com.ua .

Кризовий центр для жінок із дітьми «Місто Добра» – це не тільки тимчасовий притулок та місце безпечного проживання постраждалих від домашнього насильства, але й комплексна програма соціалізації жінок, по завершенню якої жінка-мама самостійно вміє забезпечувати себе та своїх дітей.

У приміщення Кризового центру облаштовано 27 житлових кімнат для цілодобового перебування 80 осіб, які забезпечуються всіма необхідними речами, засобами гігієни, продуктами харчування. Разом з тим, умови перебування адаптовані для осіб з інвалідністю.

Мешканцями Кризового центру «Місто Добра» можуть бути жінки із дітьми з усіх областей України та громадянки інших країн, які потребують допомоги на території України.

Мешканці притулку отримують кваліфіковану медичну, юридичну, психологічну, педагогічну допомогу, здобувають навички ведення домашнього господарства, за потреби можуть здобути освіту, працевлаштуватись.

Програма розвитку є індивідуальною і базується виключно на бажанні та потенціалі самої жінки.

Протягом реабілітації родини, працівники Кризового центру тримають зворотній зв’язок із установою, яка скерувала родину та інформують про проведену роботу з родиною, надання відповідних послуг.

Для зарахування до Кризового центру необхідні:

– попереднє узгодження із центром по телефону чи електронній пошті;

– флюорографія;

– аналіз на Torch-інфекції.

За детальною інформацією звертайтеся до Служби у справах дітей виконавчого комітету Мліївської сільської ради

 Якщо Ви стали жертвою  або свідком домашнього насильства – не ВАГАЙТЕСЬ!   ЗВЕРТАЙТЕСЬ:

  • Обов’язково дзвоніть в поліцію 102 
  •  Звернутись до мобільних бригад психологічної допомоги 0-800-500-335
  • Звернутись в організацію з протидії насильства в сім’ї (Ла Страда) – 116 123
  • За необхідності – звернутися за медичною допомогою 103
  • Також можна звернутися в Центр соціальних служб сім’ї та молоді  або Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги 0800 213 100

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь