Вихідна допомога при звільненні
У сьогоднішніх реаліях звільнення не за власним бажанням стає буденністю, тож для захисту працівника у разі втрати місця роботи функціонує такий інструмент як вихідна допомога. Вихідна допомога — це державна гарантія, яка полягає в грошовій виплаті працівнику у випадках, передбачених законом, роботодавцем в колективному договорі або сторонами.
Основним завданням вихідної допомоги є матеріальне забезпечення звільненого працівника в період пошуку ним нової роботи.
Вихідна допомога не ототожнюється із заробітною платою, оскільки її розмір не пов'язаний з кількістю і якістю праці, а лише з фактом звільнення працівника з визначених законом підстав.
Вихідна допомога не належить до компенсаційних виплат, які, для прикладу, виплачуються при переведенні на роботу в іншу місцевість.
Розмір вихідної залежить від обставин, за якими припиняється трудовий договір, та розміру середнього заробітку працівника або його конкретний заробіток у двотижневий період перед звільненням.
Вихідна допомога призначається:
Вихідна допомога у розмірі не менше одного середньомісячного заробітку виплачується у наступних випадках:
- відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (пункт 6 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України);
- зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 статті 40 КЗпП України);
- виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану його здоров’я, які перешкоджають продовженню такої роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування такого допуску, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (пункт 2 статті 40 КЗпП України);
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (пункт 6 статті 40 КЗпП України).
Вихідна допомога у розмірі двох мінімальних заробітних плат виплачується у наступних випадках:
- у разі призову або вступу працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до статті 119 КЗпП України (пункт 3 статті 36 КЗпП України).
Вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку виплачується у наступних випадках:
- порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП України)
Вихідна допомога у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку виплачується у наступних випадках:
- у разі припинення повноважень посадових осіб (пункт 5 частини 1 статті 41 КЗпП України).
