Інформаційна кампанія з питань праці та безпеки праці

Дата: 12.12.2023 11:09

Кількість переглядів: 87

Рекомендації: як працювати безпечно

Кількість нещасних випадків на виробництві все ще занадто велика.

На жаль досі жодне суспільство в світі остаточно не вирішило проблему виробничого травматизму.

Смертність від нещасних випадків посідає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань.

Роботодавці зобов’язані бути поінформовані про сучасні досягнення науки та техніки стосовно облаштування робочих місць з урахуванням наявних на їх підприємствах небезпек, а також відповідно інформувати працівників, щоб мати можливість забезпечити кращий рівень безпеки праці.

З метою профілактики виробничого травматизму та зменшення кількості випадків травмування працівників під час виконання робіт Держпраці збирає та надає рекомендації з найактуальніших питань, з якими звертаються роботодавці та працівники у сфері безпеки праці.

Для зручності в користуванні наші рекомендації розподілені на три розділи: загальний, рекомендації з урахуванням небезпек, які несе війна для працівників та роботодавців, та рекомендації щодо застосовування Чек-листів для безпечної організації та виконання найпоширеніших видів робіт.

Розділ 1.

У загальному розділі розміщено методичні рекомендації як безпечно і ефективно організовувати і виконувати найпоширеніші роботи підвищеної небезпеки.

В рекомендаціях простою і зрозумілою мовою викладені основні вимоги безпеки та запропоновані алгоритми виконання робіт.

• Методичні рекомендації щодо запобігання нещасним випадкам у будівельній галузі;
• Методичні рекомендації щодо безпечного виконання робіт у замкнутому просторі;
• Методичні рекомендації щодо безпечної експлуатації кисневих балонів та систем трубопроводів з киснем.
• Рекомендації «Безпека та здоров’я у фермерському господарстві».
• Методичні рекомендації щодо безпечної експлуатації блочно-модульних та транспортабельних котельних установок.
• Рекомендації щодо безпечної експлуатації пересувних та стаціонарних генераторів електричної енергії.
• Рекомендації щодо безпеки праці під час виконання робіт з обрізання дерев.

Розділ 2.

В умовах військової агресії російської федерації проти нашої країни роботодавці та працівники продовжують свою діяльність на трудовому фронті.

До усіх наявних небезпек окупант додав нові – бойові дії та наслідки від них.

Усвідомлюючи критичну необхідність держави у якнайшвидшому відновленні виробничого потенціалу промислових підприємств, збереженні робочих місць, сплаті податків, внесків і інших обов’язкових платежів та необхідність реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, запропоновано простий і дієвий алгоритм для допуску працівників до самостійної роботи.

З метою уникнення чи мінімізації наслідків від нових небезпек, Держпраці пропонує роботодавцям та працівникам враховувати наші матеріали під час своєї діяльності.

• Рекомендації роботодавцям та працівникам про дії, у разі виявлення підозрілих предметів або під час обстрілів;
• Рекомендації для роботодавців, працівники яких під час виконання своїх обов’язків пересуваються територією, на якій можуть бути вибухонебезпечні предмети (міни, боєприпаси тощо);
• Рекомендації для роботодавців щодо організації виконання робіт підвищеної небезпеки під час воєнних (бойових) дій;
• Рекомендації для роботодавців щодо безпеки та здоров’я на роботі працівників під час експлуатації вантажопідіймального устаткування в умовах воєнних (бойових) дій;
• Рекомендації для роботодавців щодо безпеки та здоров’я на роботі працівників сільського господарства в умовах воєнних (бойових) дій;
• Рекомендації для роботодавців щодо забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які функціонують та надають соціальні послуги в умовах воєнних (бойових) дій;
• Навчання з охорони праці та допуск до самостійної роботи – зрозумілий алгоритм дій;
• Пам’ятка роботодавцю: як створити електронний документообіг в системі управління охороною праці.
• Експлуатації ліфтів у багатоповерхових будівлях в умовах воєнних (бойових) дій
• Рекомендації щодо безпечного використання індивідуальної газобалонної установки.

Розділ 3.

Держпраці рекомендує застосовувати Чек-лист, як додатковий корисний інструмент для безпечної організації та виконання найпоширеніших видів робіт.

Чек-лист – це контрольний список завдань, які необхідно у потрібній послідовності виконати або перевірити, складений у вигляді максимально простих, точних і лаконічних, але повних дій.

Застосування Чек-листів дозволяє контролювати виконання усіх передбачених заходів безпеки та мінімізувати вплив професійних ризиків на працівників під час виконання робіт.

Також Чек-лист допомагає: оцінити обсяг виконаної роботи та побачити що саме ще залишилося зробити; заощадити та упорядкувати робочий час; скоротити можливість появи помилок; розвиненню професійних компетентностей.

• Вогневі роботи (Електро-і газозварювання, різання металу)
• Газонебезпечні роботи
• Проведення робіт з демонтажу
• Виконання робіт у замкнутому просторі (ємності, бункери, цистерни, траншеї, колодязі, труби тощо)
• Механізми, що рухаються та обертаються
• Механізована обробка металів та деревини
• Оформлення та використання нарядів-допусків
• Передавальні візки
• Переміщення вантажів
• Посудини, що працюють під тиском
• Роботи в електроустановках (Щити управління, розподільні пристрої, підстанції тощо)
• Роботи на висоті
• Роботи із застосуванням ручного інструменту
• Сходи маршові, майданчики та огорожі до них
• Балони
• Будівлі та споруди
• Вантажопідіймальні механізми
• Як запобігти перегріванню на роботі?
• Як можна запобігти гепатиту А на робочому місці?
  
  
  
  
   

  Трудові відносини під час воєнного стану в Україні: що змінилося?

  Воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором.

  Зміни в трудовому законодавстві під час воєнного стану

  Як укласти трудовий договір?

  Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати договір у письмовій формі.
  На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.

  Для кого може бути випробувальний термін?

  Можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.

  Чи може роботодавець змінювати умови праці?

  Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але є умови:

• на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);
• немає протипоказань за станом здоров’я;
• оплата не нижче середньої за попередньою роботою.

• Скільки тривають робочий час і відпочинок?

  Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

  До 40 годин на тиждень — скорочений робочий час, передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

  Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).

  Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.

  Додатково скасовуються:

• заборона роботи у вихідні дні;
• скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
• перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
• обмеження для надурочних робіт.

• Чи можуть працівники піти в щорічну оплачувану відпустку?

  Так, але роботодавець може обмежити тривалість відпустки за поточний робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити у наданні невикористаних відпусток за попередні роки.

  Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.

  Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк — проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.

  Чи діють обмеження на роботу вночі й у небезпечних умовах?

  Вночі не можуть працювати без їхньої згоди вагітні жінки, матері дітей до одного року, а також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота.

  Інші жінки й працівники з дітьми за згодою можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучатися до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.

  Скорочений робочий час вночі скасовано.

  Чи може роботодавець не виплачувати заробітну плату?

  Роботодавці мають докладати максимум зусиль, щоби своєчасно виплачувати зарплату.

  І хоча закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавців від обов’язку виплати заробітної плати.

  Вони мають зробити це одразу після відновлення діяльності.

  За яких умов можна розірвати трудовий договір?

  Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці.

  Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:

• підприємство розташоване в зоні бойових дій;
• є загроза їхньому життю і здоров’ю.

• Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.

  Роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) — з першого дня виходу на роботу.

  Важливо! Роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а також за відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

  Що означає призупинення дії трудового договору?

  Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, закон допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються.

  Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

  Дивіться також:

• Інфографіка – ЗМІНИ В ТРУДОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
• Інфографіка – ЗАДЕКЛАРОВАНА ПРАЦЯ = ТРУДОВІ ПРАВА І СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ДЛЯ НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ
• Інфографіка – НАДОМНА Й ДИСТАНЦІЙНА РОБОТА: У ЧОМУ РІЗНИЦЯ?

• Повернутись на сторінку “Трудові відносини під час воєнного стану”

  За додатковою інформацією звертайтеся до Державної служби України з питань праці.

  Кампанія «Виходь на світло!» реалізується за підтримки проєкту «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», який фінансується ЄС та виконується Міжнародною організацією праці

   
  
  
  
  
   

  Примусова праця: як розпізнати й уникнути

  Європейські країни продовжують підтримувати громадян України, що змушені були залишити країну у зв’язку із повномасштабним вторгненням російської федерації. З цією метою розроблені спеціальні інформаційні матеріали українською мовою для біженців з України, які можуть їм допомогти у пошуку роботи та ознайомлять із основними правилами працевлаштування у відповідній країні, а також містять корисні контакти та телефони екстрених служб.

  Корисні посилання для українців, що перебувають закордоном
  (натисніть на назву країни для переходу за посиланням)

  Болгарія  Естонія  Латвія  Литва  Молдова  Німеччина  Норвегія  Польща  Словаччина  Хорватія  Чехія
  
  
   

  З початку воєнних дій близько 7,7 мільйона українців були змушені покинути домівки й переїхати в інші регіони України. Якщо це про вас і ви в пошуках нової роботи, дізнайтеся, як не стати жертвою примусової праці.

  Конвенція МОП про примусову чи обов'язкову працю №29 визначає примусову працю як будь-яку роботу чи службу, яку вимагають від якої-небудь особи під загрозою покарання і для якої ця особа не запропонувала добровільно своїх послуг.

  Більше про ознаки примусової праці та поради, як її уникнути, дізнайтеся з буклета Проєкту МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», що фінансується Європейським Союзом.

  Відмовляйтеся від роботи, якщо мають місце:

   

• психологічний тиск і маніпуляції;
• переказ коштів авансом за надання послуг із працевлаштування;
• неофіційне працевлаштування;
• постійний нагляд, контроль із боку роботодавця;
• відмова показати реєстраційні документи;
• стислий строк надання згоди на роботу;
• завищена обіцяна заробітна плата;
• зміна умов праці в останній момент;
• вимога віддати комусь паспорт;
• договір із незрозумілими умовами праці;
• компенсація «понесених» роботодавцем витрат із першої заробітної платні.

•  

  Дотримуйтеся правил, щоб мінімізувати ризики примусової праці:

   

• тримайтеся групами;

•  

  Маєте сумніви щодо запропонованої роботи та/або стали жертвою примусової праці? Звертайтеся за консультацією:

  Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми тел.: 1547

  Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (Ла Страда Україна)

  тел.: 116 123(з мобільного)

  тел.: 0 800 500 335(з мобільного або стаціонарного)

  Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів

  тел.: 527(з мобільного)

  тел.: 0 800 505 501(з мобільного або стаціонарного)

  Сервіс з пошуку роботи для українців у ЄС

• не сідайте до незнайомих автомобілів поодинці;
• запишіть номерні знаки авто, котрим їдете, і перешліть знайомим;
• не віддавайте документи посереднику з працевлаштування, роботодавцю, іншим невідомим особам;
• зробіть копії важливих документів. Відправте близьким разом із нещодавно зробленою фотокарткою;
• не погоджуйся на неофіційну роботу;
• переконайтеся, що вам зрозумілі умови працевлаштування: обов’язки, робочий графік, розмір заробітної плати, медичне й соціальне страхування, відпустка й вихідні;
• перед підписанням угоди проконсультуйтеся з юристом;
• залиште рідним докладну інформацію про місцеперебування та розкажіть про подробиці роботи. Підтримуйте постійний зв’язок із ними, відразу повідомляйте про зміну місцеперебування;
• у підозрілих ситуаціях зверніться до поліції.
  
  
  
  Трудові відносини у воєнний час - питання/відповіді

« повернутися